Белый аист: фото и описание птицы. Прикмети про лелек Все про лелеки
Анастасія Радченко 05.04.2018 0
Зміст
Найбільш відомі прикмети про лелек тісно пов’язані з новонародженими і появою в сім’ї дитини. Однак є й інші народні повір’я про цих птахів, як хороші, так і не дуже.
- Коли селиться на даху
- Коли пролітає повз
- Коли попереджає про небезпеку
- Прикмети на погоду
Народні прикмети про лелек
Коли селиться на даху
Найбільш відоме повір’я стосується поселилася у дворі на даху будинку птиці, звили гніздо, в якому з’явилися пташенята. Пара таких мешканців з крилами по сусідству неодмінно передбачає поповнення в родині, що мешкає під цим дахом. Багато вірять, що навіть побачити пернатих на даху не наяву, а лише уві сні, - все одно вісник удачі.
Сім’ї, на даху чиїх будинків прилетіли лелеки і в’ють гніздо, чекають по весні їх повернення, щоб наступний рік приніс добро і удачу. Деякі кладуть їжу, щоб заманити пернатих.
У народі вважається, що прилетів і мешкає на даху лелека стане охороняти панує в будинку благополуччя і забезпечувати домочадцям гармонію в сімейних відносинах. Багато вірять, що стосунки між близькими людьми лелека зробить не матеріально залежними, а заснованими на щирому почутті любові і поваги, хоча не можна сказати, що в домі, на чиєму даху він оселився і звив гніздо, буде недолік у грошах.
Коли пролітає повз
Зовсім необов’язково, щоб птах оселилася на даху будинку. Принести радість і удачу на крилах вона може, просто пролітаючи повз. Для цього теж є чимало хороших повір’їв.
Для майбутніх батьків
Є гарна прикмета, коли лелека кружляє над будинком або часто пролітає повз певного помешкання, де проживає майбутня мама. Згідно з народним повір’ям, її майбутня дитина стане обов’язково щасливим, принісши на пташиних крилах для батьків довгоочікувану радість.
Мріє скоріше стати батьками молода пара, побачивши пролітає лелеки, може готуватися до поповнення в сімействі. Обіцяє потомство і птах, що перейшла жінці дорогу.
Для здоров’я
Для сильно хворіють важкою хворобою людей, за прикметою, побачити в небі лелеки - значить, знайти віру в одужання. Для жінок з поставленим діагнозом безпліддя зустріти лелеки - значить, знайти надію, що скоро можна розраховувати на диво.
Для весілля
Крилаті у небі обіцяють щасливий шлюб
Летять повз нареченого і нареченої в момент весільної церемонії лелеки означають вдалий шлюб і добробут майбутньої сімейної пари, повна згода і взаєморозуміння, тому не дарма багато молодята вирушали до місця, де було велике пташине скупчення, щоб ця народна прикмета обов’язково здійснилася.
Засидевшаяся без нареченого дівчина, бачачи ширяючого в небі пернатого, могла розраховувати на доленосну зустріч у наступному році. Більш того, прикмети про лелеку над головою обіцяли їй чоловіка гідного й фінансово забезпеченого. Однак якщо вдалося лише поглянути слідом вже яка полетіла особини, яка показала незаміжньою дівчині хвіст, бути їй без чоловіка ще не один рік.
Для роботи
Для цілеспрямованих людей, у яких попереду намічені якісь завдання, коли м’ч пролетів повз крилатий означає, що вони впораються з поставленими цілями і вдало реалізують намічені плани через продуктивну роботу. Це хороший знак для тих, хто ще сумнівається, чи починати власний бізнес, тому як птах запевняє, що майбутні ризики будуть виправдані і принесуть фінансовий успіх.
Пролітає повз поля, він обіцяє працівникам сільського господарства багатий урожай. Якщо він звив гніздо на даху господарської будівлі, де проживає худобу, можна чекати, що домашніх тварин незабаром додасться, так і продукції від них стане більше: корови і кози забезпечать великі молочні надої, а курки завдадуть багато яєць.
Коли попереджає про небезпеку
Народні прикмети про лелек не все, на превеликий жаль, є хорошими. Є повір’я, за яким птах може принести на своїх крилах погані вісті:
- Коли вона без усяких причин залишає гніздо, вибудуване на даху, це передвісник швидкої біди, викликаної пожежею. Пояснюється це тим, що птах відчуває наближення нещастя задовго і поспішає покинути небезпечне місце.
- Встояти проти пригод будинок з побудованим пташиним гніздом зможе, якщо птахи відлетіли недалеко, оселившись поблизу. За народною прикметою це означає для господарів майбутні переживання.
- Вилетіти з гнізда особина може і коли відчуває, що наближається, стихійне лихо, наприклад, повінь чи землетрус.
- Побачити птаха з пошкодженим крилом означає майбутні труднощі в робочій сфері, які пов’язані з непередбаченими обставинами, впоратися з якими буде важко. Допомогти пораненому - хороша можливість налагодити все, відновити втрачений авторитет і становище на роботі, усунути фінансові діри і знайти нову мету для досягнення.
Староверцы ніколи не полювали на лелек і гнізда їх не плюндрували, вважаючи це поганою прикметою. Вони охороняли особина як священну, яка вміє захистити простий народ від напасті, а їхні будинки - від темної сили.
Прикмети на погоду
Прикмети не брешуть!Лелека.талісмани і обереги. Лелека – птах щастя. народні суеверияНародные прикмети про перо птиці
По поведінці небесних жителів старці примічали зміни в природі та робили прогнози про майбутню погоду і майбутній урожай:
- перед несприятливим на врожай сезоном лелеки найчастіше викидають яйця з гнізда, усвідомлюючи, що майбутніх пташенят їм буде чим годувати;
- присутні у великі зграї перелітні птахи ближче до закінчення літнього сезону обіцяють непогідне осінній час з першими холодами;
- коли пернаті не поспішають покидати гнізда на зимівлю і залишаються на Врятував, можна очікувати теплу і м’яку зиму;
- за народними прикметами кружляють над гніздами крилаті попереджають про зміну погоди в очікуванні сильних вітрів;
- коли перната птах сидить нерухомо в своєму гнізді, вона чекає дощик;
- скупчилися біля водойми в сонячний день лелеки віщують завтрашній дощ, а коли вони воліють триматися у сухих місцях, наприклад, біля доріг або полів, то можна чекати, що теплі деньки ще триватимуть.
Аист – это довольно крупная птица с высокими ногами, имеющая длинные шею и клюв.
Самым известным среди аистов является белый аист. Его называют потому, что цвет оперения у этой птицы преимущественно белый, но концы крыльев имеют черный блестящий цвет. Когда у птицы сложены крылья, то кажется, что вся спина у аиста черная.
Белый аист распространен по всей европейской части. Также обитает и в Азии. Зимуют эти птицы в теплых краях Индии и в Африке. Аисты живут в болотистой местности, в низменных лугах. Их можно встретить и вблизи жилища человека. Людей они не боятся. Гнездятся аисты на крышах домов, на деревьях. Построенные ими гнезда служат им много лет. После зимовки белые птицы прилетают на прежнее место гнездования. Первыми всегда прибывают самцы аистов. Они ремонтируют свои гнезда в ожидании своих "супруг". Чем старше гнездо, тем оно мощнее и больше в окружности. Аисты живут около 20-22 лет. И к концу жизни их гнезда весят около ста килограммов. В них гнездятся не только сами аисты-хозяева, но и другие пернатые. После гибели взрослых особей, гнездо «передается по наследству» детям аистов.
Едят аисты жаб, лягушек, ящериц, мышей, насекомых, сусликов. Маленьких птенцов взрослые аисты кормят дождевыми червями, кузнечиками, майскими жуками. А чистую воду приносят в своем клюве и переливают ее в маленькие клювики своих малышей. Через два месяца, птенцы аистов сами ищут себе корм.
Подборка фото и картинок аистов
Аист – это птица, которая относится к подклассу новонёбные, отряду аистообразные (голенастые), семейству аистовые, роду аисты (Ciconia). В статье описан данный род.
В семействе аистовых выделяются и другие рода птиц, но речь о них пойдет в отдельных статьях:
- Аисты-клювачи (Mycteria);
- Аисты-разини (Anastomus);
- Седлоклювые ябиру (Ephippiorhynchus);
- Ябиру (Jabiru);
- Марабу (Leptoptilos).
Откуда произошло слово «аист»?
Происхождение слова «аист» доподлинно не установлено, так что существует немало версий его возникновения. Созвучные слова находят в древнем санскритском, древнерусском, немецком, славянских языках. Наиболее правдоподобна версия преобразования немецкого слова “Heister”, которое в некоторых местностях Германии является названием сороки. Вероятно, слово трансформировалось в “гайстер”, а затем в «аист». Аналогию между сорокой и аистом найти трудно, единственный роднящий их признак – окраска оперения. Можно предположить, что он и лежит в основе наименования аиста. В разных районах России, Украины и Беларуси существуют различные местные названия этой птицы: бусел, буцол, бусько, батан, черногуз, лелека, жабоед, гайстер, боцюн и другие. Кроме того, аиста называют человеческими именами: Иван, Грицько, Василь, Яша.
Все названия птицы указывают на ее место обитания: Дальний Восток (Приамурье, Приморье, Уссурийский край), север Китая. Кроме того, этот вид водится в Японии и Корее. В основном, черноклювые аисты зимуют в южной части Китая, на острове Тайвань и в области Гонконга. Некоторые стаи мигрируют на зиму в Северную Корею, Южную Корею, Японию, иногда достигая Филиппин, Мьянмы, Бангладеш и северо-восточных областей Индии. В Японии птицы живут и летом, и зимой, не улетая на юг в холодное время года. Возле человека черноклювый аист не селится, предпочитая гнездиться в лесах на высоких деревьях. Гнезда могут быть расположены как высоко, так и на нижних сучьях. Они настолько тяжелые, что иногда ветки не выдерживают тяжести и обламываются, в результате чего гнезда падают на землю. В кладке бывает 3-5 яиц.
Дальневосточный аист – это редкий вид, охраняемый в России, Японии и Китае. Он занесен в Красную книгу России, Китая и Кореи, а также в Международную Красную книгу. В природе существует не более 3000 особей.
Лелека – великий птах, ефектна зовні, і це використовують багато модні бренди в своїх колекціях одягу і аксесуарів. Але якщо на сукнях і сумочках цих птахів можна побачити часто, то в реальності окремі види лелек навіть занесені в Червону книгу. Стрімко скорочується кількість чорних лелек (Ciconia nigra), далекосхідних (Ciconia boyciana) теж залишилося небагато. Родина лелек складається з 17 видів і 9 пологів, птахи відрізняються довгою граціозною шиєю, великим тілом, довгими неоперенными ногами з плавальною перетинкою і гострим дзьобом. Різні види цих птахів відрізняються один від одного зовні. Що їдять лелеки, де вони селяться, як виховують потомство? Які основні види цих птахів ще є можливість зустріти? На всі ці питання ви знайдете відповіді в статті.
Білий лелека
Латинська назва - Ciconia ciconia. Цей вид можна дізнатися по білосніжному кольором оперення і чорним кінчиках крил. Завдяки контрастним забарвленням (ноги і дзьоб птиці яскраво-червоні) білий лелека став музою для багатьох азіатських художників, його зображення часто можна зустріти в китайській і японської живопису поряд з зображеннями журавлів. Важить дорослий птах у середньому 4 кг, самиці – трохи менше. Крила білого лелеки досягають 60 сантиметрів у довжину. Робилися спроби схрестити білого лелеку з чорним, але нічого не вийшло, так як їх шлюбні ритуали занадто сильно відрізняються. Білі лелеки моногамні.Чорний лелека
Латинська назва - Ciconia nigra. Представники цього виду трохи поступаються білим лелекам в розмірах: важать в середньому по 3 кг, а їхні крила не перевищують 55 сантиметрів довжину. Забарвлення птахи зазвичай не чисто чорна, а з зеленуватим або червоним відтінком. У червоний колір пофарбовані дзьоб, кінцівки, горло і шкіра біля очей. Черевце біля чорного лелеку, фото якого представлено вашій увазі нижче, біле. Характерною особливістю чорних лелек є моногамність: вони вибирають партнера на все життя.Лелека-роззява
Латинська назва – Anastomus. Це загальна назва роду, до нього належать африканський лелека-роззява, індійський лелека-роззява. Основна зовнішня відмінність – більш великий дзьоб, який повністю не закривається, завжди залишається невелика щілина. Саме тому птах і отримала таку назву.Бразильський Ябіру
Латинське назва – Jabiru mycteria. Це великий птах з розмахом крил до 25 метра. Кінчик довгого дзьоба лелеки має невеликий загин наверх. Тіло бразильського ябіру пофарбовано в білий колір, а голова, шия і дзьоб – в синьо-чорний. Самки відрізняються від самців жовтим кольором очей. Шия лелеки, фото якого ви можете побачити нижче, біля основи має червоно-оранжевий відтінок.Марабу
Латинська назва – Leptoptilos. Це загальне назва роду, до нього належать яванська, африканський, індійський марабу. Як і бразильський ябіру, ці лелеки великі, з великою головою і масивним дзьобом. Навіть дорослі особини птахів схожі скоріше на бридких каченят, ніж на прекрасних лебедів. Крила в довжину досягають 70 сантиметрів, важать птиці приблизно 5 кг. У марабу є неофіційна назва – «ад"ютант», отримане ним за ходу, як у військових. На голові птаха відсутня оперення, як і на своєрідному виступі шиї, допомагає утримувати важкий дзьоб. Хвіст, спина і крила пофарбовані в темно-сірий або чорний колір.Далекосхідний лелека
Латинська назва – Ciconia boyciana. Відноситься до зникаючих видів, у Росії чисельність цих птахів не перевищує трьох тисяч. Птахи, як і чорні і білі лелеки, моногамні. Зовні нагадують білих лелек, але більш масивні, а дзьоб їх пофарбований в чорний колір. Має і інші назви: китайський, чорнодзьобий лелека. Ділянка шкіри навколо очей у далекосхідних лелек пофарбований у червоний. Знищення особин цього виду тягне за собою не тільки штраф, але і позбавлення волі.Харчування лелек
Головний інструмент для полювання у лелек – дзьоб. Що їдять лелеки? Основою раціону є тваринна їжа: починаючи від дрібних комах, молюсків, шкідників і земноводних і закінчуючи невеликими ссавцями. Часто можна побачити лелеку, змій поїдає і жаб. Лелека, опис якого представлено вашій увазі в статті, здатний спіймати маленьку пташку, мишу, зайця або ховраха. Зазвичай лелеки повільні, але можуть і переслідувати особливо цікаву видобуток. Нерідкі випадки, коли ці птахи долають великі (5-10 км) відстані від місця гніздування, щоб добути достатньо їжі для пташенят. Їжу лелека проковтує цілком, здатний приносити велику кількість своїм дітям. Будова цих птахів також дозволяє приносити в дзьобі воду. Полюючи, лелека легко здатний замаскуватися під навколишню рослинність, зберігає нерухомість або ходить дуже повільно. Звуків ці птахи майже не видають, так що не привертають до себе уваги видобутку. Іноді для обіду лелека може вибрати яйця інших птахів. Що їдять лелеки, нам вже відомо. А цікаво, в якій кількості? Адже птах-то величезна, так і як вам вже відомо, їжу може проковтнути цілком. Для нормального функціонування організму дорослої лелеки потрібно в середньому 700 грамів їжі в день. Лелеки – відмінні мисливці, відомі випадки, коли вони ловили до 50 мишей за одну годину.Тривалість життя
Скільки живуть лелеки? В ідеальних штучних умовах птахи можуть прожити більше чверті століття. А скільки живуть лелеки в природних умовах? Рідкісна особина доживає до 15 років. Перешкоджають довгого життя лелек такі фактори, як екологічна обстановка, природний відбір, захворювання, нестача харчів, шкоду, завдану людиною і хижаками. Іноді представники цього сімейства самі скорочують тривалість життя своїх побратимів, заклевывая хворих птахів. Помічено, що довше всього лелеки живуть там, де енергетика позитивна, де немає ругающихся поруч людей, де панує мир і спокій.Місця зимівлі лелек
Лелека – птах перелітний, крім південноафриканських птахів, які живуть в одному місці, нікуди не відлітаючи. Вони шукають місця для зимівлі, де буде досить тепло й багато харчів. Старі і молоді особини лелек відправляються на зимівлю в теплі краї окремо. Як правило, це відбувається в період з кінця серпня по жовтень. Переліт відбувається в денний час, птахи летять високо, напрямки для європейських і східних лелек різні. Птахи, місця проживання яких розташовуються на захід від Ельби, направляються до Піренейського півострова, потім рухаються у напрямку до Африки через Гібралтар. У підсумку зимують птахи на заході Африки, в місцевості між пустелею Сахарою і тропіками. Тут зимують і європейські лелеки, і птахи з Піренейського півострова, і з Марокко, Тунісу та Алжиру. Птахи, місця гніздування яких розташовуються на схід від Ельби, відправляються на зимівлю на протяжну територію між Суданом і ПАР. Вони летять спершу до Босфору, потім перетинають землі Малої Азії і Палестини, пролітають над річкою Ніл, перш ніж досягнуть точки призначення. Частина зграї може залишитися в Південній Аравії, частина вибирає для зимівлі Ефіопію, інші ж продовжують свій довгий шлях, деякі долітають до Індії. Відрізняються місця зимівлі лелек і в залежності від виду: білі переживають зиму в Африці, Пакистані, Індії, Корі, на Японських островах. Чорні – південніше Сахари, в басейні річки Ганг, в південно-східній частині Китаю.Про пташенят
Найчастіше, в кладці більше яєць, ніж вилуплюється пташенят: деякі яйця залишаються незаплідненими. Насиджування триває від 30 до 46 днів. Маленькі лелеченята мають зором, але в іншому безпорадні протягом перших 70 днів життя. Пташенята білі і пухнасті, після вилуплення приблизно 10 діб лежать, а перші 7 тижнів знаходяться безвилазно в місці народження – гнізді. Навіть після того як пташеня навчився літати, батьки допомагають йому в пошуках їжі 2-3 тижні. Поки пташенята перебувають у гнізді лелеки, їх вага може перевищувати вагу батьків, але поступово їх харчування обмежують. Хворих, слабких пташенят лелеки викидають з гнізда, залишаючи тільки здатних боротися за життя. Статева зрілість настає у віці трьох років, кублитися птиці починають пізніше – в 6 років.Ареал проживання
Від чого залежить ареал проживання лелек? Птах, щоб знайти підходящу їй їжу, часто селиться на болотах, сирих луках і водоймах зі стоячою водою. Клімат для лелек переважно тропічний, помірний або жаркий. Марабу будують гнізда на деревах, чорні лелеки воліють лісу, білі – низовини, ябіру – болотисті місцевості. Білі лелеки живуть в Європі, Північно-Західній Африці, в Малій і Середній Азії, в Приамур"ї і Примор"я, на Японських островах. Чорні лелеки живуть у південній частині Піренейського півострова, на півдні-до Перської затоки, на півночі – до Санкт-Петербурга, Томська. Для чорного лелеки кращі місця для гніздування – ті, де є старі лісові масиви, важкопрохідні болота. Цей птах не любить сусідити з людьми.Гнізда лелек
Гнізда цих птахів займають багато місця: їх діаметр досягає 2 метрів, а вага – понад 200 кг. Найчастіше птахи вибирають дахи будинків або дерева, але бувають і несподівані місця, де виявлялися гнізда лелек, наприклад, ліхтарний стовп. Раніше, коли дахи осель людини часто були солом"яними, лелеки селилися там. В даний час їх гнізда можна зустріти на водонапірних баштах, стогах сіна. Матеріали для будівництва гнізда: гілки, сучки, листя, солома, трава, ганчір"я, шерсть, папір. Гніздо вміщує дорослих батьків і до 7 яєць. Найчастіше лелеки селяться там, де вже є житла їх родичів. Як правило, лелеки живуть в одному гнізді не один рік, будують його дуже ретельно, по мірі необхідності ремонтують.Легенди та цікаві факти про лелек
Що їдять лелеки, де мешкають, які види поширені - це вам вже відомо. На завершення хотілося б розповісти деякі легенди та цікаві факти про цих незрівнянних птахів. Лелеки у багатьох країнах священні, наприклад, в Японії заборонено полювати на них. У Давній Греції було прийнято опускатися на коліна при вигляді першого лелеку. Про лелек складено безліч легенд, чого не скажеш про який-небудь вороб"ї. Найзагадковішим видом можна назвати чорних лелек: вони воліють жити як можна далі від людей. ЛегендиЭта величественная белая птица знакома каждому с детства. Ведь родители, отвечая на вопрос малыша: «откуда я взялся», говорят – тебя принес аист.
Издревле аиста считали хранителем земли от нечистой силы и земных гадов. На Украине, в Белоруссии и Польше до сих пор существует легенда, которая объясняет происхождение аиста.
Она гласит, что однажды Бог, увидев, сколько неприятностей и зла причиняют людям , решил всех их уничтожить.
Для этого собрал их всех в мешок, и наказал человеку выбросить его в море, или сжечь, или унести в высокие горы. Но человек решил открыть мешок, чтобы посмотреть, что внутри, и выпустил всех гадов.
В наказание за любопытство Бог обратил человека в птицу аиста, и обрек всю жизнь собирать змей и . Правда ведь, славянский миф про принесенных детей намного более убедителен?
Внешний вид аиста
Самый распространенный аист – белый. Его длинная белоснежная шея контрастирует с красным клювом.
А на концах широких крыльев совершенно черные перья. Поэтому, когда крылья сложены, кажется, будто вся задняя часть птицы черного цвета. Ноги у аиста под цвет клюва – тоже красные.
Самочки от самцов отличаются лишь размерами, но не оперением. Белый аист ростом немного больше метра, а размах крыльев его составляет 1,5-2 метра. Весит взрослая особь около 4 кг.
На фото белый аист
Кроме белого аиста, в природе существует и его антипод – черный аист. Как видно из названия, этот вид черного цвета.
В размерах он немного уступает белому. Все остальное у них очень схоже. Пожалуй, только, кроме мест обитания.
К тому же, черный аист занесен Красные книги , Беларуси, Казахстана и некоторые другие.
Черный аист
Еще один популярный, но далеко не столь симпатичный, вид из рода аистовых – аист марабу . Мусульмане почитают его и считают мудрой птицей.
Главное отличие его от обычного аиста, это наличие голой кожи на голове и шее, более толстый и короткий клюв и кожистый мешок под ним.
Еще одно заметное отличие в том, что не вытягивает в полете шею, она у него изогнута как у цапель.
На фото аист марабу
Среда обитания аиста
В семействе аистов насчитывается 12 видов, но в этой статье поговорим о самом распространенном – о белом аисте.
В Европе его ареал с севера ограничен Южной Швецией и Ленинградской областью, на Востоке Смоленском, Липецком.
Так же обитают в Азии. На зимовку отлетает в тропическую Африку и Индию. Обитающие на юге живут там оседло.
Мигрирующие же аисты летят в теплые края двумя маршрутами. Птицы, живущие западнее, пресекают Гибралтар и зимуют в Африке между лесами и пустыней Сахарой.
А с востока аисты перелетают через Израиль, долетая до Восточной Африки. Некоторые птицы оседают в Южной Аравии, Эфиопии.
Во время дневных перелетов птицы летят на большой высоте, выбирая удобные для парения воздушные потоки. Стараются не летать над морем.
Молодые особи часто остаются в теплых странах на все следующее лето, ведь инстинкта размножаться у них еще нет, и никакая сила не тянет их назад, к местам гнездовий.
Белый аист выбирает для жизни заболоченные местности, низменные луга. Довольно часто селится недалеко от человека.
Свое гнездо аист вполне может свить на крыше дома или на печной трубе. Причем, люди не считают это неудобством, наоборот, если аист построил рядом с домом гнездо, это считается добрым знаком. Этих птиц люди любят.
Гнездо аиста на крыше
Образ жизни аиста
Белые аисты создают пару на всю жизнь. Вернувшись с зимовки они находят свое гнездо, и посвящают себя продолжению своего рода.
В это время пара держится обособленно. На зимовке же белые аисты сбиваются в большие стаи, которые насчитывают по несколько тысяч особей.
Одной из особенностей поведения аистов можно назвать «чистку». Если какая-то птица заболевает, или наиболее слаба, ее заклевывают насмерть.
Такой жестокий, на первый взгляд, ритуал, на самом деле призван оградить остальную стаю от болезней и не позволит слабому самцу или самке стать родителями, тем самым сохраняя здоровье всего вида.
Белый аист прекрасный летун. Эти птицы преодолевают очень большие расстояния. И один из секретов, который помогает им долго находиться в воздухе то, что аисты в полете могут и вздремнуть.
Это подтверждено научными данными, путем отслеживания перелетных птиц. Датчик на груди аистов фиксировал временами более слабый пульс, редкое и поверхностное дыхание.
Лишь слух в эти минуты обостряется, чтобы слышать короткие щелчки, которые подают во время полета его соседи.
Эти знаки говорят ему, какое положение занять в полете, какое направление выбрать. 10-15 минут такого сна птице достаточно для отдыха, после чего она занимает место в голове «состава», уступив «спальные вагоны» середины стаи другим желающим отдохнуть.
Питание аиста
Населяющий низины и болота белый аист селится там не случайно. Его основной рацион — живущие там лягушки. Вся их внешность приспособлена для ходьбы по мелководью.
Голенастые ноги с длинными пальцами отлично держат птицу на вязком грунте. А длинный клюв помогает выуживать из глубин все самое вкусное – лягушек, моллюсков, рыбешек.
Кроме водной живности аист питается и насекомыми, особенно крупными и стайными, такими как саранча.
Могут есть даже мертвую рыбу. Если смогут поймать, то полакомятся зайчатами, крысами, иногда даже мелкими пичугами.
Во время трапезы аисты величаво вышагивают по «столу», но увидев подходящее «блюдо» быстро подбегают и хватают длинным, сильным клювом.
Размножение и продолжительность жизни аиста
Пара родителей, прилетев на гнездовье, находит свое гнездо и ремонтирует его после зимы.
Те гнезда, которыми пользуются несколько лет, становятся очень большими. Родовое гнездо может перейти детям по наследству после смерти их родителей.
Прилетевшие в марте-апреле немного раньше самок самцы, ожидают у гнезд будущих матерей. Первая усевшаяся на него самка может стать его женой, пока смерть не разлучит их.
А может и нет – ведь каждая желает найти себе мужа и не остаться старой девой, поэтому за вакантное место самки могут сражаться. Самец же в этом участия не принимает.
Определившаяся пара откладывает 2-5 белых яиц. Насиживает их по очереди каждый родитель немного более месяца. Вылупившиеся птенцы белые и пуховые, растут довольно быстро.
Птенцы черного аиста в гнезде
Родители кормят и поят их из длинного клюва, иногда и поливая из него же, во время сильной жары.
Как и у многих птиц, при недостатке пищи младшие птенцы погибают. Причем, заболевшего, родители сами вытолкнут из гнезда, чтобы сохранить остальных детишек.
Через полтора месяца птенцы пытаются выходить из гнезда и пробовать силы в полете. А через три года они становятся половозрелыми, хотя гнездиться будут только в возрасте шести лет.
Это вполне нормально, учитывая, что жизненный цикл у белого аиста около 20 лет.
Про белого аиста сложено немало легенд и рассказано мифов, снят даже фильм – Калиф аист , где человек принял облик этой птицы. Белого аиста почитали все народы и во все времена.